Історія справи

Постанова ВГСУ від 30.06.2015 року у справі №910/26585/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Справа № 910/26585/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2015 року

та на рішення господарського суду міста Києва від 16 лютого 2015 року

у справі № 910/26585/14

господарського суду міста Києва

за позовом Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація

про стягнення 386254, 65 грн.

за участю представників

позивача Стовбан Н.І.

відповідача не з'явився

третьої особи не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення 386254,65 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16 лютого 2015 року (суддя Бондарчук В.В.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2015 року (Смірнова Л.Г., Шапран В.В., Кропивна Л.В.) у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" відмовлено.

Не погоджуючись вищезазначеними рішенням та постановою Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 16 лютого 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 січня 2010 року між Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" та Центром телекомунаційних послуг №3 Київської міської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" укладено договір №0146 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду, умовами якого передбачено, що позивач на підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 31 грудня 2009 року №1229 передає, а відповідач приймає в оренду нежитлове приміщення (будівлю, споруду), за адресою вул. Радистів, 42 загальною площею 50,10 кв. м. для обладнання.

Відповідно до п. 2.1. договору, об'єктом оренди є:

- нежитлове приміщення (будівля, споруду), загальною площею 50,10 кв.м., в тому числі: на 1 поверсі - 50,10 кв.м.;

- устаткування, інвентар та інше майно (за наявності).

Згідно п. 3.1 договору, за користування об'єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Деснянського району, затвердженої рішенням №7 Деснянської райради від 07 грудня 2006 року, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною до даного договору, на дату підписання договору становить 2075,57грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору).

Умовами п. п. 3.5. та 3.6 договору передбачено, що орендна плата сплачується відповідачем починаючи з дати підписання акту приймання передачі об'єкта оренди (при укладанні договору вперше).

При поверненні об'єкта оренди позивачеві останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання передачі.

Орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок позивача.

Пунктом 4.1.1 договору визначено, що відповідач зобов'язаний прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди (при умові укладення договору оренди вперше) не пізніше 3-х днів після підписання договору оренди. У разі невиконання даного пункту, договір оренди вважається недійсним.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01 січня 2010 року до 31 грудня 2010 року (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 9.3. договору, після закінчення строку дії договору оренди орендоване приміщення (будинок) має бути звільненим і передано позивачу за актом. За час фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом відповідач зобов'язаний внести плату за користування приміщення в розмірі орендної плати та комунальних платежів.

01 листопада 2011 року між Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" та Центром телекомунаційних послуг №3 Київської міської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" укладено додаткову угоду №1-1645-15 до договору №0146 від 01 січня 2010 року, відповідно до умов якої, сторони домовились внести зміни до п. 9.1 договору, виклавши його в редакції:

Даний договір діє до 31 березня 2012 року включно.

22 вересня 2011 року рішенням Київської міської ради №34/6250 затверджено "Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва".

Відповідно до розділу 2 рішення, орендодавцями за даним рішенням є :

- Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) - щодо цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації;

- районні в м. Києві державні адміністрації - щодо майна, яке передане їм в управління;

- комунальні підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке закріплено за ними на праві господарського відання або оперативного управління.

Згідно з п. 3.1. рішення, орендарями майна територіальної громади м. Києва можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу комунального підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Розділом 5 рішення, передбачено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється відповідно до Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди (п. 5.2. договору).

Порядок проведення оцінки майна регулюється Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (п. 5.3. договору).

Висновок про вартість майна або акт оцінки майна використовується для розрахунку розміру орендної плати (стартової орендної плати) та/або зазначення вартості об'єкта оренди у договорі. Висновок про вартість майна або акт оцінки майна чинні протягом шестимісячного строку від дати їх затвердження (п. 5.7. договору).

Так, позивач звернувся до відповідача із заявою від 23 січня 2012 року №10-2062, в якій зазначає, що рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №34/6250 "Про затвердження положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" уповноважено виступити орендодавцем майна Деснянську районну в м. Києві державну адміністрацію, щодо майна, яке передано їм в управління, у зв'язку з чим повідомило, що 31 березня 2012 року закінчується термін дії договору №0146 від 01 січня 2010 року та для продовження дії договору оренди з новим орендодавцем необхідно терміново надати наступні документи до ДРДА:

1. Заява про продовження договору оренди нежилого приміщення за погодженням керівника підприємства - балансоутримувача.

2 Звіт про оцінку майна.

Листом від 21 березня 2012 року №29-42-2930-2/377 відповідач звернувся до голови Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, в якому у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди, просив останнього надати дозвіл Комунальному підприємству "Ватутінськінвестбуд" Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на подовження дії договорів (№0146 від 01 січня 2010 року та №0890 від 01 січня 2007 року) з КМФ ПАТ "Укртелеком" щодо оренди нежитлових приміщень, розташованих в м. Києві по вул. Радистів,42 загальною площею 50,10 кв. м. та по пр. Маяковського, 26-А загальною площею 164,10 кв.м., з метою подальшого використання для розміщення ВКАТС-544 та ВКАТС-545, 547.

Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація листом від 20 квітня 2012 року №02/02-983 надала відповідь на вище зазначений лист відповідача, зазначивши, що для продовження терміну дії договорів оренди згідно з рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №34/6250 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" необхідно надати до орендодавця - Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації документи, наведені у додатку до даного договору.

Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" було замовлено у Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Острів", що діє на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності ФДМУ №9830/10 від 29 липня 2010 року на проведення оцінки за всіма категоріями, висновок про вартість майна, відповідно до якого виконано незалежну оцінку ринкової вартості нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 50,1 кв. м. Об'єкт оренди розташований за адресою: Україна, м. Київ, Деснянський р-н, вул. Радистів, буд. №42, кв. №3405, літ."А". На підставі результатів проведеної оцінки, враховуючи мету оцінки, сформований висновок про наступне:

Ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 31 березня 2012 року, становить 332981,50грн, з урахуванням ПДВ (66596,30грн) становить 399981,50грн.

Так, розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 17 січня 2014 року № 7 "Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації" продовжено строк дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, згідно з додатком.

З додатку, зокрема, вбачається, що строк дії договору оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Радистів, 42 продовжено на 2 роки 364 дні.

18 вересня 2014 року позивачем на адресу відповідача направлявся лист від 18 вересня 2014 року №102/46-745, в якому позивач зазначає, що відповідно до протоколу постійної комісії Київради з питань власності №162 від 22.10.2013 та розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації №7 від 17 січня 2014 року, з Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" продовжено строк дії договору оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Радистів, 42, на 2 роки 364 днів. На виконання даного розпорядження та протоколів нарад з питання укладення договору на нежитлове приміщення по вул. Радистів, 42 з Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" від 18 липня 2014 року та 31 липня 2014 року, позивач направив на розгляд та підписання ряд документів, зокрема проект договору №0146 "Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду", який отриманий відповідачем 22 вересня 2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Предметом запропонованого договору є оренда нежитлового приміщення по вул. Радистів, 42 для розміщення операторів та провайдерів, які надають послуги з доступу до інтернету 3,2 кв. м. та 46,9 кв. м. - використання іншого майна. Місячна орендна плата за користування об'єктом оренди з 01 квітня 2012 року - 16649,00 грн., що складає 332,32грн за 1 кв. м. та з 17 січня 2014 року становить 4959,83грн, що складає 99,00грн за 1 кв. м.

Разом з тим, не погоджуючись з окремими умовами договору, відповідно до п. 4 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідач супровідним листом від 13 жовтня 2014 року №14-10/1744 направив на адресу позивача три примірники протоколу розбіжностей та підписаний із застереженнями договір, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №2832 від 13 жовтня 2014 року.

Позивач на вищезазначений лист та протокол розбіжностей відповіді не надав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що з урахуванням нормативних актів, стан об'єкту змінився, а саме змінилась вартість об'єкту оренди, відповідно до якого здійснюється розрахунок орендної плати, тому просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 386254,65грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №0146 від 01 січня 2010 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в травні, червні та липні 2012 року між Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" та Київською міською філією відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" укладені акти на фактичне використання будинку (приміщення) № 42 по вул. Радистів.

Після 31 березня 2012 року Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" виставлялись рахунки для сплати орендних платежів, комунальних послуг та експлуатаційних витрат за договором № 0146 від 01 січня 2010 року.

Відповідачем відповідно до умов п. 9.3. договору, сплачувалась орендна плата, що підтверджується платіжними дорученнями.

Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, розглянувши лист відповідача, надала відповідь від 20 квітня 2012 року яким не заперечувала щодо продовження договору оренди нежитлових приміщень, зазначивши, що згідно з рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року необхідно надати до Деснянської райдержадміністрації документи відповідно до додатку до листа, зокрема п.5 зазначеного додатку - висновок про вартість майна, який необхідно надати балансоутримувачу.

Пунктом 9.3. Договору передбачено, що за час фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом, орендар зобов'язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати та комунальних платежів.

Таким чином, відповідач належним чином виконав умови договору №0146 від 01 січня 2010 року в частині проведення платежів за виставленими за договором рахунками за період з квітня 2012 року по вересень 2014 року.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2015 року зі справи № 910/26585/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков